Ще вчора був лід

Ще вчора був лід, а сьогодні - розхристана муть,

І сонце на струнах верби́ грає танго промінням.

Якщо пригадаєш мороз ненароком - забудь.

Весна напуває нас щедро теплом і терпінням.

Співай, соловей, про свободу, якої нема,

Про пагорби дальні, де трав не торкалась коса.

Ці барви веселі у нас відбирала зима.

Зневірились ми, що можливі іще чудеса.

Я вип’ю за тих, хто не вижив у наших снігах.

Під звуки сопілки, що кви́лить, як мати в зажурі.

Якщо світ - це пісня, що в Бога бринить на вустах,

То ми - лише паузи в вічній земній партитурі.

Отзывы

Обновление природы не отменяет памяти о потерях, а осознание собственной ограниченности может стать источником мудрости