Памяті батька

Два роки вже тебе немає.
В цвітінні буйному в садах.
В твоїм саду життя буяє,
й спливає невгамовний час.

Прийми наш спогад в тихім слові
за все, що ти зробив для нас.
Бо все, що створено з любові,-
не згають ні віки ні час.

Якщо над садом сходять зорі,
та чути в нім дитячий сміх -
саме життя, в палкій любові -
вклоняється тобі до ніг.

То так було підвладно долі,
що йде життя та плине час.
В душі, у серці, в ніжнім слові -
ти будеш завжди біля нас !