Давай без пафосу

Аудиозапись

Давай без пафосу, без цих «наза́вжди» і «ніколи»,

Ми прогуляли, ангел мій, свої життєві школи.

Ти в моїм ху́ді, втричі більшім, ніж тобі би треба,

Летиш у космос, де давно скінчились межі неба.

Над нами ніч знов розливає свою чорну туш,

Це наш фінал – забіг закоханих двох душ.

А пам’ятаєш «Let it be» на кухні під гітару?

І як проблеми всі зникали з нашого радару.

Ми як листи до долі без чорнила та конверта,

Ця тиша поміж нами – нездоланна, люта й вперта.

І поки ніч над нами розсипає сяйвом перли,

Одне для о́дного ми зникли, а точніше - вмерли.

Квартира спорожніла, хоч ми тут ще, як у клітці,

Ми — відблиск фар, що скоро зникне на нічній розмітці.

Як довго шкіра забуватиме твій звичний дотик?

Чиїх обіймів я вколю собі антибіотик?

Ти забереш свій кактус, я лишу собі свій біль,

Ми розсипаємось на атоми, як на дорогах сіль.

Ніч востаннє заграє нам реквієм тихо на струнах,

Ми потонемо в спогадах, як каравани у дюнах.

Завтра сонце розріже реальність на «до» і на «після»,

В плейлисті у моєму застрягне нав’язлива пісня.

Це наш стомлений блюз, це наш шепіт крізь стиснуті зуби,

Поки щем не завіяв піском наші висохлі губи.

Отзывы

Музыка интересная! Весьма гармонична к данному тексту Класс!!