Сідай навпроти
Сідай навпроти. Пригощайся к'я́нті.
На сті́нах сіє стробоскоп вогні.
Вечірнє небо - в хмарах як у дра́нті -
Картиною застигло у вікні.
Як суму та краси магічний сплав ти,
І саксофон захриплий у кутку.
Ми — два напівзабуті слова правди
В якомусь випадковому рядку.
Є відчуття, що ми нічим не зв’язані,
Що ми — як дим, як пара над столом.
Любити вічно ми не зобов'язані,
І вечір в шибку чорним б'є крилом.
Дивись, як тінь лягає на обличчя,
І як офіціант несе рахунок.
Любов - життя та смерті пограниччя -
Єдиний в цьому світі порятунок.
Отзывы
Белешова Елена11.02.2026
Андрей, читая Ваше творчество, я, порой, не нахожу подходящих слов, чтобы выразить в полной мере свои чувства и эмоции...
Сил Вам, любви и терпения на всё, что суждено прожить, пережить, испытать...
Олен Екатерина11.02.2026
гарно, молодець
