В чужій квартирі
В чужій квартирі плі́снява і мох,
У небі грак — мов чорна пляма ту́ші,
Ми тут самотність ділимо на двох,
Випльовуючи з ті́ла власні ду́ші
Під нами десь метро. Бринить кришталь.
Змінити щось в сюжеті ми безсилі.
І нас оповиває ця печаль,
Немов старе кіно «Нової хвилі».
Нас в кадрі двоє. Камера тремтить.
Ти в чорній сукні, в погляді — безодня.
Знов тиша нам за марнослів’я мстить.
Сідає сонце - як печать Господня.
Тут все гниє, як той старий палац,
Де вікна заколочені щитами.
П’ємо глінтвейн і слухаємо джаз,
І час стоїть незримо поміж нами.
Немає виходу. Звучить "Лілі Марлен".
Монтаж розрізав вени небокраю.
Я — твій поет занедбаних арен,
І я у цьому ду́блі помираю.
