А як же!

Аудиозапись

Ми вперто прийшли у цей світ манекенів,

Від тих манекенів у нас купа генів.

І як би спадковості ми не цуралися,

Навряд ми були, ми скоріше здавалися.

А наше кохання – як мрія остання -

Лишила нам бруд та сміття на прощання.

Колись ми плювали в обличчя з пластмаси,

Тепер в нас з тобою не лиця – гримаси.

Ми думали, з нами все буде інакше!

А як же, кохана. "А як же! А як же!

Ми долю просили із нами пом’якше.

Нам доля сказала: А як же! А як же!»

Ти поруч зі мною. Якою ціною?

Між нами печалі міцною стіною.

Між нами лише поклик хтивого тіла,

І пристрасть була, тільки перегоріла.

Від тебе я йду в чорне плетиво ночі.

Я міг би лишитися. Тільки не хочу.

Зробив на «зеро» забагато я ста́вок.

Бо я – манекен, я спішу на прилавок.

Ми думали, з нами все буде інакше!

А як же, кохана. А як же! А як же!

Ми долю просили із нами пом’якше.

Нам доля сказала: "А як же! А як же!»

Отзывы

Гуля11.08.2025

Тяжко когда уходит любовь...

А як же )))))

Интересное стихотворение получилось! "...,а всё так же!"

Виктор 50, http://poembook.ru/poem/3311483-a-kak-zhe-la