Сабака.
Сабака.
Слова П. Безъязычного.
Яна бувала гарнаю сабакай,
Та й хвост йие - крутивси дугой.
Дак тольки гаспадарь бувал скариднаватай -
Йие ён гадавав трябухой.
Припевинь: Хай ён – як хвароба,
Хай - ён ни прастой.
Хай – чясам ён зусем жадоба!
Бул ба проста тольки свой!
Яна була висёлаю сабакай
Та й лагадна вихляла хвастом.
Дак тольки гаспадарь - бул трохи грубаватай,
Та й мох кались прайтитца прутом.
Припевинь:
Ией ускрось тады - здававси вораг,
На гук гаспадаря - сигала бечь.
Дак тольки гаспадарь – занатта бул суворай,
Та й ён йие дабро сажал стяречь!
Припевинь:
Слова П. Безъязычного.
Яна бувала гарнаю сабакай,
Та й хвост йие - крутивси дугой.
Дак тольки гаспадарь бувал скариднаватай -
Йие ён гадавав трябухой.
Припевинь: Хай ён – як хвароба,
Хай - ён ни прастой.
Хай – чясам ён зусем жадоба!
Бул ба проста тольки свой!
Яна була висёлаю сабакай
Та й лагадна вихляла хвастом.
Дак тольки гаспадарь - бул трохи грубаватай,
Та й мох кались прайтитца прутом.
Припевинь:
Ией ускрось тады - здававси вораг,
На гук гаспадаря - сигала бечь.
Дак тольки гаспадарь – занатта бул суворай,
Та й ён йие дабро сажал стяречь!
Припевинь: