Тобі моя рідна

Я босоніж у калюжі
Стою мовчки Вас навпроти
Розглядаю Ваші очі
Ваша мова - слух лоскоче...

Ваші руки пам'ятаю..
Як тримтяче обіймали.
Я скрізь сльози Вас благаю
Ви всміхаючись - мовчали.

Ви тоді мені єдиній
Небо зорями вкрашали,
Ви тоді зовсім не знали
Діти злиднями зростали.

Ім'я Ваше я зганьбила!
Я не варта навіть болю!
Як за містом хвора нива
я зламала собі долю!

Я прийшла до Вас на цвинтар.
Прийшла босими ногами,
а тепер я на колінах
о прощенні Вас благаю..