Сато́рі

Аудиозапись

Гаряче слово сти́гне на вустах.

Душа – це вічність. Тіло – передпо́кій.

Між білих хмар ширяє чорний птах -

Мов ієрогліф, що віщує спокій.

Мій сон цей світ створив та оповив?

Чи я цьому́ страшно́му світу снюся?

А може – я всього лише мотив

Чиєїсь пі́сні, й в хорі розчиню́ся.

Я у сльоза́х, слова́х та імена́х,

Я – ду́мка, я – стріла́, я – день пого́жий.

Між бі́лих хмар ширя́є чо́рний птах –

Якби ж я вмів читати почерк Божий!

Відкинув всі свої інстинкти зграйні, і

Спокійно вирушив в омріяні сади.

Три кра́пки у кінці́ строфи́ оста́нньої –

Це перед зльотом на снігу́ мої сліди …

Отзывы

Це перед зльотом на снігу́ мої сліди … Источник: https://poembook.ru/poem/3264121-sato%CC%81r%D1%96 Замечательные следы!

Розкішно! Глибоко! Мальовничо! Справжній витвір мистетства!

Останній рядок просто в самісіньке серденьео і так образно! ! ВАУУУУ

Чудово вийшло! Молодець, Андрій!