Між Венерою та Марсом
* ілюстрацію до вірша згенеровано ШІ
Між Венерою та Марсом,
Між трагедією й фарсом -
В тому жодного секрету –
Бог створив нашу планету.
Небо цвяхами прибивши,
Цвяхи зорями зробивши,
В сьомий день сів відпочити.
Глянув вниз: птахи та квіти,
Сонце, море, поле, гори,
Самі люди створять горе.
Буде страшно! Буде смішно!
Хтось заплаче безутішно;
Хтось сміятись стане гучно.
Ангели вмостились зручно.
Під протяжний гул валто́рн
Бог створив для них попкорн.
Небожителі сидять –
І кіно Земне глядять.
Отзывы
Дяченко Христина08.06.2025
Десь так воно й виглядаэ
