В цих вулиць лячний кероллівський вайб
В цих вулиць лячний кероллівський вайб,
Хоч за́тишно на них навдивови́жу.
Ти посмішку свою наділа хижу,
І ми крокуємо цим лабіринтом кнайп.
Слив’янки в кожній кнайпі власний сорт,
А пиво тут міцне, мов спотикач.
Від того пі́йла хто в танОк, хто вскач,
Отут би й чорт зробив собі курорт.
Отут би й Бог спочив би від тривог,
Забувши всі набридливі прохання
Вірян про гроші, щастя та кохання,
І щоб у ворога васюрик би відсох.
Тут кожен зиркає з-під лоба неупинно,
З ножем за пазухою, з ку́хлем у руці.
А нас вже вулиці ведуть на манівці,
У ті готелі, що здаються погодинно.
