Хепі-енд
Ось великий кінозал,
Він достоту як вокзал:
Відвезе тебе в країну,
Де щасливим є фінал.
Всі поганці будуть биті,
Вівці - цілі, вовки - ситі.
Будуть в радісну годину
Долі між собою зшиті.
Треба з крісла, як з престолу,
Цму́лити нам «Кока-колу».
Та дивитись на героїв, -
Їх життя іде по колу.
А якщо в півзабутті
Злюки переможуть ті,
Все це сценарист накоїв,
Щоб було як у житті.
А життя і так довкола -
Як потворних пик портрет.
Краще вже поп-корн і кола,
Й на екрані хепі-енд.
