Знаєш?

Чи знаєш ти, як тихо йде життя?
Чи бачив,як тьмяніють ясні очі?
Чи чув останній подих каяття
У чорноті, безвиході щоночі?

Чи відчував безмежну пустоту?
Як часто лиш на себе покладався?
Чи йшов у невідомість крізь життя?
Чи з тої невідомості вертався?

Чи торував ти шлях крізь сірість людських мас?
Чи бачив ти їх душ пустелі?
Такі безмежні, вистелені брудом фраз,
Прикуті до байдужості та гордості оселі.