Чо́рна пові́тряна ку́лька у ме́не в рука́х

Чо́рна пові́тряна ку́лька у ме́не в рука́х

Аудиозапись

* ілюстрацію згенеровано ШІ за текстом мого вірша.
Чо́рна пові́тряна ку́лька у ме́не в рука́х,
В скронях ритмічно пульсують шалені там-тами!
Серце святкує свободу, як той вільний птах.
Вмерла любов. Я врочи́сто приходжу до тями.
 
Ви́хилю пляшку міцної розлуки до дна,
Знов затягну самоти завиваючу арію.
Впи́сує ранок світанок у рамку вікна́ -
Все по одно́му і то́му ж старо́му сценарію.
 
Це вже було́. Сла́вся, кля́та реа́льність! Живе́м!
Годі картати себе, та усе пам'ятати.
Час спопели́ть нашу пам’ять священним вогнем.
Вічно радіти неможна, як і сумувати.
 
Вічно щасливі хіба ідіоти в казка́х.
Наше життя - па́рний танець комедії й драми.
Чо́рна пові́тряна ку́лька у ме́не в рука́х,
Вмерла любов. Я врочи́сто приходжу до тями.