Бог зна

Аудиозапись
Скотилась зірка, що на небі зайва.
Не сплю. Шепочуть змучені вуста:
«Поший мені із місячного сяйва
Сорочку, щоб носити на свята́».
Мов па́ском, підперезавшись промінням,
Я на зорі́ піду за виднокрай.
Занадто довго я вростав корінням,
Читав між хмар рядки пташиних зграй.
Тепер я знаю, що вони казали,
Тепер я відаю усе, про що мовчать
Маленькі вокзалята та вокзали,
Де ти мене виходиш зустрічать.
Моя побита градом, вперта доля,
Ми сьорбнули вина́ життя сповна.
Росте тополя вперто серед поля.
Як опинилась там вона? Бог зна.
Отзывы
Матвеева Галина28.02.2025
Андрей! Хорошая работа! Понравилась! МОЛОДЕЦ!!!
tatusia17728.02.2025
красиво
Ия Чигирина01.03.2025
Дуже сподобалося - неперевершено! Браво, Андрію!
Кропин Николай03.03.2025
Дякую Вам щиро!
незабудка06.03.2025
Интересная картина, это же не фото, а художник нарисовал этот тополь. А внутри его оконцо светлое. а там живёт судьба, такая же светлая. А в траве незабудки. Я была в Туркмении и в нашем корпусе жили украинцы. я каждый день слышала их говор и даже песни, и если что-то не понимала, они мне переводили по-русски. Убеждали меня, что язык украинский мягче и красивее.
Дяченко Христина27.03.2025
Сумно, чисто, гарно!

