Твоє серце ви́січене в кри́зі

Твоє серце ви́січене в кри́зі,

Всі слова твої - це вишуканий сюр.

Пам’ять - смерть від ти́сячі порі́зів,

Що у та́ртар нас веде́ шляхо́м торту́р.

Не лишилося ні сенсу, ні повча́нь,

У юрбі у всіх зате́рті ли́ця.

Тільки скру́шно дивиться печаль -

Бо печалі так лише годи́ться.

Не зі мною нині очі сині,

Що їх досі бачу в напівсні́.

У душі́ журба́, мов Пагані́ні,

На оста́нній тре́нькає струні́.

Спогадам нема потреби в візі,

Кожен спогад - вічний емігрант.

Твоє серце ви́січене в кризі,

Хоч здаля́ блищи́ть, мов діамант.

Отзывы

Андрей! Отлично сказано! Картинка замечательно подобрана! БРАВО!!!

Чудово написано