Ця мила пані

Ця мила пані струнка й прегарна,

Я їй травлю свої кращі ба́йки.

На розі вулиць стоїть книгарня,

А поруч – черга до «наливайки».

Це нелогічне сусідство звично

Траплялось нам надто часто в світі:

Поки духовне мовчить скептично,

Усе фізичне буяє в цвіті.

Буяє в цвіті, а не в граніті.

Минає молодість - не спинити.

Ось ми, побаченнями зігріті,

На сонце молимось, наче квіти.

Ми – дві сторі́нки в однім романі,

Вина дві пляшки у наливайці.

Ах, мила пані! Ах, мила пані!

До дідька книги. Гайда на та́нці!