Репетиція

Знову вечір фарбує світ

В стилі генія - Клода Моне.

Пишуть янголи Богу звіт:

«Все минуло, і це мине!».

Бо не вічне нічого, крім

Наших зіграних всоте драм.

І уже не лишилось рим,

Що здалися б новими нам.

І уже не лишилось днів,

Не прожитих кимось до нас.

Непромовлених кимось слів,

Непроїханих кимось трас.

Небанальних емоцій, та

Кольорів у палітрі мрій.

І, яка б не була мета,

Я крокую вже по прямій.

Час загоїть сліди імен -

Нові шрами старих не гірші.

Ця самотність – немов рефрен

В нескінченно сумному ві́рші.

Ця самотність – мов Божий дар,

Кожен день – це нова експедиція.

Так формуєш репертуар

Для концерту. Життя – репетиція.