ТРЕТЯ ОСІНЬ

Позолотіло листя на деревах,

Чарівна ковдра Землю накрива.

На легендарних, вічних сценах

Пісні співає Осінь золота.

 

Вже третю осінь ми не вдома

Розкидані по світу, як зірки.

У кожного в душі і в серці втома.

За рідним краєм всі думки.

 

Перемішала осінь фарби,

Як нас життя змішало всіх.

Якби ж ми знали, що за жарти

Готує доля нам за гріх.

 

Хтось їхав з думкою : "Вернуся.

За тиждень, місяць, може два...

Не вірилося в це безглуздя,

Що на роки затягнеться війна.

 

Але не склалось,як хотілось

Розбились мрії, наче птах об лід.

Все на руїни вмить перетворилось.

В крові втопили рідний Схід.

 

Тепер ми не повернемось додому,

Бо повертатися нема куди .

Жахливо жити в світі цьому,

Де тільки зло та жар війни.

 

Вже третю осінь на чужбині

Блукаємо у пошуках чогось.

А серце плаче по родині

І кожен ранок жде чогось.

 

Страшна самотність в чужім краї.

Багряне листя в душу заліта.

Стою одини, сам на вокзалі

Чуже усе, чужі міста...