Силуети
Аудиозапись
Уже нічого в світі не здивує,
Змарніла доля вже мені чужа.
А горе знову з радістю межує,
І є невидимою їх тонка́ межа.
Бездонне урвище розлуки поміж нами.
Знов душу огорта́ пітьма густа.
Цілую я зчужілими вустами
Чиїсь байдужі до зітхань вуста.
Чекати марно променю спасіння,
Тут вічна ніч - холодна та німа.
Вже не прошу у Бога воскресіння,
Про небуття я мрію крадькома.
У космосі віків пливуть планети -
Як на шаленій глибині кити.
Тобі знайомі їхні силуети?
Оті планети, люба, я і ти.
