Хи́жий ліс

А я стояв - вдивлявся в хи́жий ліс,

Як в чорні очі вбивці та катю́ги.

Грав гучно страх свої фальши́ві фу́ги,

І те́рням шлях крізь пу́щу ту порі́с.

 

Там спичаки́ стирча́ть на кожнім міліметрі,

Гадюки зжерли в лісі всіх птахі́в.

А я стояв - дивився, й розумів,

Що то душа моя - ці непрола́зні не́трі.

 

* ілюстрацію згенеровано нейромережею.