Восени

Такі думки і мрії восени -

Повільні й каламутні - наче сни.

Уже іде ранковий пар із вуст,

І листя звичний під ногами хруст -

Ми літо топчемо протектором підошв,

Ліхтар приводить нас проектором під дощ.

Там ми йдемо удвох - як у кіно -

Будинки кісточками доміно

Стоять вздовж вулиць - голих та німих,

Дме вітер без перерв та вихідних.

Ми переходимо під захист парасоль,

Натерши душу самотою - як мозоль.

По небу хмар гуляють табуни.

Із відчаю складають восени

Поети вірш - протяжний та сумний

Про теплий, недосяжний острів мрій.

Навряд чи острах здюжимо цей ми.

Вже недалеко, друже, до зими.