Музика Всесвіту

Аудиозапись

Я цілую засмаглу шкіру твоїх зап’ясть,

Обіймаю тебе, наче зараз скінчиться світ.

Навкруги не існує ні лиха, ані нещасть,

Є лиш ми! Є кохання! І ця незворотна мить!

Кожне слово твоє у тенета душі ловлю,

А розлука на день страшніша за сто смертей.

Я живу – наче сплю - серця спокій навік гублю

У підступній безодні блакитних твоїх очей!

Подаруй мені казку чарівну твоїх ніжних вуст, ніжних вуст,

Нехай навіть ця мить наші долі занапастить.

Здичавіла ця пристрасть – найбільша з можливих спокус,

Та безмежна спокуса – єдине, із чим нам щастить.

Це прокляття споріднених душ та тілесних принад

Стало кращим, що з нами траплялося в цьому житті.

За віконцем зірки влаштували святковий парад,

А я слухаю музику Всесвіту в серцебитті.

А коли ти ідеш, то зникає усе навкруг,

І повітря гірчить, і повільно минає час.

Я тягну за собою самотніх годин ланцюг,

Бо немає мене, коли раптом немає нас.

Моє серце тоді - лише кам’яний тягар,

Не злетіти із ним, лиш повзати у жалю.

Коли знову з-за хмар Бог запалить зорі́ ліхтар,

Богу я розповім, як нестерпно тебе люблю!