Душi моэi не гвалтуй.

Почуй! молю,мене почуй!
Не пiдрiзай моi,ти,крила!
Душi моэi не гвалтуй
Вона I так уже безсила.
Вже скронI вкрила сивина
I в осiнь стелиться стежина
Прости мене!душа блага
Хоч I нi в чому я невинна.
Вже вiчнiсть дверi вiдкрива
I просить до свого обiйстя
А я неначе й не жила,
Лишень чекаю благовiстя
Знов  народитись  у цей свiт,
Де ми зустpiлися з тобою,
Пройшло немало уже лiт
Життя спливло, стрiмко,водою.