В дитинстві чув багато я лякАлок
В дитинстві чув багато я лякАлок,
Аж бігли сироти по шкірі, хай їм грець.
Самотні душі польових русалок -
Як схоплять, то вважай, що ти вже мрець.
Вони вродливі, наче вічна юність,
Співають ніжних, чутних ледь пісень,
А трав дзвінка мільйонголоса струнність
У транс уводить - зупинись лишень.
Буває йдеш собі по полю, вітер вщух,
Не колихне ні квітки, ні стеблинки,
Аж раптом ловить твій зрадливий слух
Ті співи – чисті й ніжні, мов росинки.
Почуєш їх, зневірившись ущерть,
Наситившись життєвим негативом,
Отак, либонь, до всіх приходить смерть –
У небуття веде солодким тихим співом.
Отзывы
Джейранов Рустем20.05.2024
Прочитав 1 як вогнем спалахнула згадка про "Л1сову п1сню" Лес1 Укра1нки - м1й любимий тв1р з укра1нсько1 л1тературы, що я вивчав на ф1лфац1 в Москв1. Ваш в1рш просто чудовий. Наснаги Вам, дорогий Андр1ю, щастя.
Матвеева Галина20.05.2024
Андрей! Очень хорошо сказано!!! Спасибо!!!
Черевко Александр25.05.2024
Ціла історія моторошна знову
