НЕ ПРИЙДЕ ВЖЕ МОЯ ВЕСНА

Немає сил тебе забути.

Роки спливають , йде війна.

Мені тебе вже не почути,

Не прийде вже моя весна.

Я отруївся твоїм серцем,

Душею, постаттю, красой.

Броню пробила ти стебельцем.

І обпалився я журбой.

Для мене ти єдина мрія,

Грайлива, скромна, чарівна.

Але померла вся надія.

Мене чекає доля зла.

Ніхто так не кохав у світі

Це був страшний,пекельний бій.

Та всі мої війська розбиті,

Лежать осколки битих мрій.

Я подивлюсь в розбите скельце

І не пізнаю там себе.

Розбила в щент ти моє серце

Нема без тебе вже мене.

Закрили чорні хмари сонце,

Промінню смуток не пробить.

Немов прокляте оце місце-

Мені тебе не розлюбить.

Ти надала мені вітрила

Тільки про тебе всі думки.

Та перебиті мої крила-

Без тебе я не можу йти.

Без посмішки твоєї - темно.

Немає сенсу далі жить.

Прожив життя своє даремно,

Не зміг нічого заслужить.

Далеко до весни сьогодні

Мабуть, остання це зима.

Несе мене у вир безодні.

І стежить смерть за мной німа.

З тобою стрілися ми в казці.

Де вічне щастя і життя.

Та опинилися у пастці

Війни , розрухи , небуття.