Махаон

Наливали келих за келихом,

І вважали - життя - це криця ми.

Час над нами кружляв метеликом -

Махаоном з тонкими крильцями.

Час летів на вогонь, згоряючи,

Поки біля багаття грілися.

Шепотіли ми, сенс втрачаючи:

«Нам хвилини життя наснилися».

Довше строку нам не відміряти,

Хоч рабом будь, хоч фараоном,

Бо єдине, що можеш вдіяти, -

Милуватися махаоном.