З тобою відколи

тієї гарячої духмяної кави
я не забуду,мабуть, ніколи
розмови стримані,ніжні до ранку
обійми пекучі до сліз , і до болю
там за вікном дзвенів дощ холодний
а у квартирі від тиші так сумно
та радість в очах, з тобою відколи
готова ходить, ніби птаха-безшумно