В сірих плащах

В сірих плащах,

З сумом в очах,

Бродять по місту загублені душі без снів.

Їм невтямки -

Гинуть думки

Серед занедбаних мрій, та вечірніх вогнів.

 

З ними і ми.

Мить до зими

Нам залишається. Треба прихи́стку шукати.

Наче пароль:

«Бути дозволь

Твоїм теплом. Доки грудень не кинув за ґрати».

 

Серед тих душ

Стій! Ані руш!

Кожен твій крок озивається в когось стражданням.

В призмі ночей

Зустріч очей

Можна вважати таємним, палким листуванням.