В сірих плащах
В сірих плащах,
З сумом в очах,
Бродять по місту загублені душі без снів.
Їм невтямки -
Гинуть думки
Серед занедбаних мрій, та вечірніх вогнів.
З ними і ми.
Мить до зими
Нам залишається. Треба прихи́стку шукати.
Наче пароль:
«Бути дозволь
Твоїм теплом. Доки грудень не кинув за ґрати».
Серед тих душ
Стій! Ані руш!
Кожен твій крок озивається в когось стражданням.
В призмі ночей
Зустріч очей
Можна вважати таємним, палким листуванням.
