Дотичні речі

Життя та смерть – то дотичні речі -

Ось сумнозвісна, зла аксіома.

Кохання – це лише спроба втечі

Від повсякдення, коли судома

Змикає голос. Той крик в гортані

Вмирає в корчах – як від отрути.

Тоді приходять до нас кохані,

Несуть на сповідь слова спокути.

У тих словах кожна з літер має

Якусь святу, невагому сутність.

Й на цьому світі вже нас тримає

Лише сама цих людей присутність.

Мовчали. Нарізно. Самотужки.

Нам у вуста вклало сенс кохання:

Наш шепіт - тихий, мов крок злодюжки –

Став більш потужним за всі волання.