Дотичні речі
Життя та смерть – то дотичні речі -
Ось сумнозвісна, зла аксіома.
Кохання – це лише спроба втечі
Від повсякдення, коли судома
Змикає голос. Той крик в гортані
Вмирає в корчах – як від отрути.
Тоді приходять до нас кохані,
Несуть на сповідь слова спокути.
У тих словах кожна з літер має
Якусь святу, невагому сутність.
Й на цьому світі вже нас тримає
Лише сама цих людей присутність.
Мовчали. Нарізно. Самотужки.
Нам у вуста вклало сенс кохання:
Наш шепіт - тихий, мов крок злодюжки –
Став більш потужним за всі волання.
