Найгірший порадник – зневіра
Найгірший порадник – зневіра,
Хто здався, той душу втрачає.
Лягає на глобус тінь звіра,
Й усюдами скрізь сновигає.
Навпомацки йде манівцями,
І всотує кров, наче брагу,
Знай, грає чужими життями –
Тамує до збочень тих спрагу.
Не має ні форми, ні ймення,
Вони завше інші щоразу.
Новини твого сьогодення
Всього лиш завершують фазу
Витка чергового спіралі
Звіриних його інкарнацій.
Тортурні будуються палі
Для всіх континентів та націй.
Ведуть до тільця золотого
Шляхи не востаннє й не вперше.
Що далі? Спитай у німого,
Хіба що німий ще не бреше.
