Сто

Сто днів...І ще...І сто по сто.

Я раз у раз питаю: хто?

Тут день за днем . І день, як ніч...

Хто ріже час впродовж сторічч?

Впродовж віків, стрімких епох?

Час ділить навпіл тільки бог?

І відділяє день від тьми?

Хто робить межі між людьми?

Фарбує сонце небосхил,

Чорніє темрява могил...

Нічне і чорне. Білий день.

А бог мовчить. Анітелень....