На пошану візіонерам

В'ється цівкою диму безмежна ніч,

Тепло й тихо, немов у Мантові,

Там стояли герої легенд пліч-о-пліч,

В їх очах - сяйво діамантове.

Там склепіння небес свій продовжили рух,

Зорі склалися у пацифіки,

Тенеріфе, пожовкле, немов бренд-бук,

В кафетерії, над калорифером.

Дотик пензля, що мудрий, мов Теофраст,

Ще й багатий на алегорії,

У феномену світла новий підклас -

Сяйво, що виринає з теорії.

*Мантова - Мантуя, місто в Італії.

Отзывы

Чудова поезія. Читаючи Вас, хочеться дивитися на світ із захопленням. Браво!

Щиро дякую)