Лиш страх .....

Один лиш страх в душі моїй,
Й біль незнання її стискає.
Не хочу жити, як в пітьмі,
А просвітку в майбутньому немає.
 
Лиш страх того, що все мине,
Й залишить осад й біль розлуки.
Лиш страх того, що марно все,
Що це примара вимріяна в муках.
 
Що все придумано й дарма,
Що час поставить все на місце,
Що ти не той, і я не та ,
А що між нами – те не вічне….
 
А може все це і не страх,
Що не дає нам вільно жити,
А може просто незнання,
І біль минулого забута?