Запнути

Як насінинки проростають дні.

Лушпинням геть відлущую образи.

Доварюються в міднім казані

Непевні та сумні щоденні фрази.

Думок просіяних не висадити в сад-

В мішечках мрій їх берегтиму доти,

Допоки мерехтить вогонь лампад,

Допоки заколихують турботи

Мої казкові сни. І в зошит свій

Я запишу, чим серце обманути.

Ті сторінки і пам'яті сувій

Так хочеться печаткою запнути...