Весна

Азалії, бузок, магнолії і я...

Ще трошки незабудок і каштани...

У шумі вітру чується, весна,твоє ім'я.

Лікує аромат зимові рани.

І знову дні і ночі.З ними я.

Ще трошки рос з заплаканої хости.

Щоденно пахощами повниться земля.

Весна на хвильку завітала в гості.

Рахуємо роки, хвилини, дні-

Це коло нескінченне і барвисте.

Та з кожним роком мариться мені

Весна найкраща в майбутті імлистім.