Експедиція
До обіймів твоїх вирушаю я знов в експедицію,
Від твоїх ніжних слів в небесах зажеврілося зарево,
Закохатись улітку - така неповторна традиція,
Я літаю над тротуарами, дихаю хмарами.
Від наших торкань залишились лиш відблиски,
У пастельних тонах простирадла скуйовджені,
Все, що ми відчували, розсипалось іскрами,
І нове я сьогодні святкую народження.
Я без тебе й з тобою рівняння численні розв'язую,
І худграфівським дотиком ледве відчутну гармонію
Намалюю. Все небо вже вкрите нитками та стразами,
Я танцюю з тобою і втілюю нашу симфонію.
