Королева краси

Серед цокоту посуду, й п’яних нічних суперечок,

В секондхендівських сукнях, на гострих міцних каблуках,

Королеви краси провінційних забитих містечок

Продають свою вроду задешево у кабаках.

 

Бо краса – це товар, де обмежений термін придатності,

А зів’ялі троянди доречні лиш на смітнику.

І схопити свій шанс – це є чимось на кшталт суперздатності,

Виставляє рахунок злий час кожному боржнику.

 

Час уже на порозі, він зве тебе, курвина дочко,

І йому не важливо, у радості ти, чи в жалю.

Так кожнісінький день викрадає з дерев по листочку -

Наче осінь холодна, що прийде по календарю.

 

Тож гуляй, веселись, чхай на правила, хай би їм трясця,

Нехай навіть чванливі святоші воротять носи.

Повернути назад свою молодість більше не вдасться,

То ж чи варто цуратись гріха, королево краси?