Паростки

Щось у мені бринить,

Коли уявляю,

Як Ви читаєте книги в тиші,

Але долі візерунки складніші,

І хай вона береже Вас -

Погляд, усміхнений та незламний,

Ваш дивовижний світ,

Його ребуси та епіграми,

Його екслібриси та екскалібури,

Його тоги та менандри,

Його піднесення й обурення,

Таємниці й мандри...

Все те, що потрібно хіба що

Біографам та мені.

Вашого обличчя олеографія

Тиражується в моїм сні,

Медіахолдинг моїх нейронів

Працює на образ Ваш світлий,

І нехай не чинять добрим думкам перепони

Ані земля, ані вода,

Ані вогонь, ані повітря.

Кожна звивина Ваших думок,

Кожен айсберг забутої травми,

Кожна посмішка, кожен крок -

Всі вони заслуговують на літаври,

На нову теорему, новий урок,

На формулу, винахід,

Постулат...

Щось у Вас пробуджує радість в мені,

Паростки натхнення

На тлі хаосу та втрат.

 

2023