Паростки

Щось у мені бринить,
Коли уявляю,
Як Ви читаєте книги в тиші,
Але долі візерунки складніші,
І хай вона береже Вас -
Погляд, усміхнений та незламний,
Ваш дивовижний світ,
Його ребуси та епіграми,
Його екслібриси та екскалібури,
Його тоги та менандри,
Його піднесення й обурення,
Таємниці й мандри...
Все те, що потрібно хіба що
Біографам та мені.
Вашого обличчя олеографія
Тиражується в моїм сні,
Медіахолдинг моїх нейронів
Працює на образ Ваш світлий,
І нехай не чинять добрим думкам перепони
Ані земля, ані вода,
Ані вогонь, ані повітря.
Кожна звивина Ваших думок,
Кожен айсберг забутої травми,
Кожна посмішка, кожен крок -
Всі вони заслуговують на літаври,
На нову теорему, новий урок,
На формулу, винахід,
Постулат...
Щось у Вас пробуджує радість в мені,
Паростки натхнення
На тлі хаосу та втрат.
 
2023