Допоки
Оминай мене, як ту саму гору,
На якій росте виноград Анжу,
Збираючи думки на кворум,
Не переходь межу.
Не уявляй мене оголеним,
І закоханим не уявляй.
Я таких, як ти, знаходив сотнями
Й поневіряв.
Але якщо раптом зламаєш ти
Мій код та його похідні,
Я отрую твоїх слів пагорби,
Заангажую всі вихідні,
І допоки ти не пофіксиш систему,
Допоки не виправиш тег,
Я буду ксилемою й флоемою,
Мудрішою від усіх Ортег,
Усіма чотирма стихіями
Зачарую риси твої
І волосся, що пнеться зміями
В чужі милозвучні гаї.
І тебе вже ніщо не згасить,
Ані холод, ані вогонь заграв,
Об таких, як ти, розбиваються маси,
Як я і планував.
2023
