Гiмн Вчилищу
Написано много лет назад, во время обучения.
I.
Ми — дiти України, як квiти при дорозi, —
Незламнi, самостiйнi, та вiримо в любов.
Усе ми подолаємо! Надiю на це маємо,
Бо в нас тече гаряча, козацька рiдна кров.
Ми матерi-країнi розквiтнуть допоможемо,
Вона з цiєю мрiєю ростить своїх синiв.
Тому ми час не гаємо, бо вдачу свою знаємо,
За приклад ми беремо розумних вчителiв.
Приспiв:
О, Вчилище! Ти — дерево познань.
О, Вчилище! Твої ми гарнi вiти.
Пiдемо ми, з'являться новi дiти
Без сумнiвiв i з безлiччу питаннь.
Та ми не зможемо забути твоїх стiн,
Як зустрiчали разом свята, ювiлеї.
Ти — наш квiтник, а ми твої лiлеї,
Ми серцем пам'ятатемо твiй дзвiн.
II.
Навчили Ви нас розуму, подарували мрiю,
Вказали той єдиний — потрiбний душi шлях.
Лiта минули, осенi — ми стали вже дорослими,
I Ваш вогонь горить у наших же очах.
Ми стали Вам замiною, i з мрiєю єдиною —
Нащадкам дарувати надiю та життя.
Хоч ми не вiчнi, вiчна є любов до України,
Та наше рiдне Вчилище, його святе буття.
