Ремство

Не кожним днем, але щоночі,

позаочі, опівночі, у сні,

спадають на думки слова пророчі,

неначе комір шиї - затісні

для того, щоб запам'ятати,

занотувати римою у вірш.

Несамовитим від такої втрати,

отямитись не має гірше ніж.