про Мадонну Грандука
Червоніє сніг від фарби крапель.
Не сочиться, падає підряд,
як по черзі, із смертельних стапель,
в нове серце падає заряд.
Не почує сніжних клаптів плеску
мовчазлива глибина пустель.
По собі життя лишає фреску,
що не міг лишити Рафаель.
Не встигає парох у капличку
на останній помин бідолах.
На вербі снігур - вродлива птичка -
відспіває душі у віршах.
світлина: Рафаель Сантіс. Мадонна Грандука. 1500-ті.