Що тепер?
Що тепер?
Чи то я схибила,
І вкриті зеленим твої риси,
І мої сни
Вдихають туман війни, але
Хай іншому буде зле
Од винаходів нашої країни...
Не знайде спокою в цій днині,
Коли пробите дно,
Викинемо зрадника
Спочатку у віртуальне вікно.
Бачити наскрізь
Твої войовничі забавки,
Вірити в повернення,
В усі знаки перемоги
І те, що не кинеш,
Як ще одне судоку, мене
На середині дороги.
Мов чарівний портал
Моя душа, інкрустована віршами,
Ти на мене вже не чекав -
Я прийшла
Із вкритими славою помилками.
І серце втомлене
Від антибіотикорезистентних рішень,
І голос здорового глузду
Ніким, сподіваюсь, не буде стишений.
