Чух-чух-чух
Стукало, стукало, стукало ритмом скаженим
Серце - рвалОся до тебе, до тебе, до тебе.
Рухався потяг по рейкам, як морфій по венам,
Низько вклонялись стовпи, мов чинили молебен.
Дзенькала, дзенькала, дзенькала ложка в стакані,
Та провідниця моталась, моталась, моталась.
Ляси точили навпроти огрядні дві пані,
Третя своїм відображенням замилувалась.
Тамбур хитало, хитало, немов в лихоманці,
Настрій чавило, чавило невидимим пресом.
Ритм наростили колеса, неначе коханці,
Що захопились занадто любовним процесом.
Жалила, жалила, жалила думка примарна!
Билася, билася, билася болем у скроні!
Що, коли вся моя подорож – в принципі марна?
І не чекає ніхто укінці на пероні.
