Чух-чух-чух

Стукало, стукало, стукало ритмом скаженим

Серце - рвалОся до тебе, до тебе, до тебе.

Рухався потяг по рейкам, як морфій по венам,

Низько вклонялись стовпи, мов чинили молебен.

 

Дзенькала, дзенькала, дзенькала ложка в стакані,

Та провідниця моталась, моталась, моталась.

Ляси точили навпроти огрядні дві пані,

Третя своїм відображенням замилувалась.

 

Тамбур хитало, хитало, немов в лихоманці,

Настрій чавило, чавило невидимим пресом.

Ритм наростили колеса, неначе коханці,

Що захопились занадто любовним процесом.

 

Жалила, жалила, жалила думка примарна!

Билася, билася, билася болем у скроні!

Що, коли вся моя подорож – в принципі марна?

І не чекає ніхто укінці на пероні.