про Енея щура та джуру

Шалій, Еней, шалій. Не зволікай

осатанітися. По групі крові

не відрізниш Оленівки від Трої.

Хто сіє біль - пожне ганьби врожай.

Яка жага у них була... Утім,

на те і погань є, що б'є підступно,

коли вночі лиш плескіт плітки чутно, ​

та бачить сни душа про отчий дім.​

Наскільки ж той жовнір гідка потвора,

як ниций морок прагне чорноти,

як шаленіє ворог від чоти,

ще як беззбройного боїться свора.

Ще як співають думи кобзарі

за вище неба журавлину зграю...

Не вірю аду я, не вірю раю,

оба, Еней, між нами, на землі.

Прошу тебе, Енею, гайдабура,

дай люльці нетривалий перекур,

звари шурпу із двоголових кур,

щура най вдосталь нагодує джура.