Едельвейс. В пошуках щастя

Неспокійно я довго жила...

Всі препони долала в неволі,

Відчайдушно борола свій страх,

В довгих пошуках доброї долі.

До вершин піднебесних німих

Серце вже підказало дорогу.

В тому царстві вітрів і зими –

Гори ближче до неба і Бога.

В осліпляючих душу снігах

Бродить привид загублений щастя.

Рвусь до сонця і каюсь в гріхах...

Сльози погляд затьмарений застять.

Ранок, сонце, стрімкий небосхил,

Місце чар і раптових контрастів.

Дай же, Боже, мені більше сил,

Поможи в цих краях не пропасти.

Срібні квіти, в них – запах весни,

Довга зустріч з омріяним дивом.

Там, де сяють зірки чарівні,

Усміхається доля щасливим.

Гучний голос лунає з небес:

«Ця краса не для всіх, залишайся.

Як прикутий до гір едельвейс,

Ти прикута до пошуків щастя».

.....................

"левова лапа" (похідне від грецького leon – лев і podion – лапа). Потрібно неабияка

відвага, щоб дістатися до білих зірочок квітки, що пестять самим небом.

Романтика підкорення вершин і Едельвейс нероздільні. Аромат рослини нагадує

запах меду. Едельвейс мовою квітів - любов, відданість, відвага.

07.07.2022 Фото з інтернету

Свидетельство о публикации: izba-2022-3343401