Едельвейс. В пошуках щастя
Неспокійно я довго жила...
Всі препони долала в неволі,
Відчайдушно борола свій страх,
В довгих пошуках доброї долі.
До вершин піднебесних німих
Серце вже підказало дорогу.
В тому царстві вітрів і зими –
Гори ближче до неба і Бога.
В осліпляючих душу снігах
Бродить привид загублений щастя.
Рвусь до сонця і каюсь в гріхах...
Сльози погляд затьмарений застять.
Ранок, сонце, стрімкий небосхил,
Місце чар і раптових контрастів.
Дай же, Боже, мені більше сил,
Поможи в цих краях не пропасти.
Срібні квіти, в них – запах весни,
Довга зустріч з омріяним дивом.
Там, де сяють зірки чарівні,
Усміхається доля щасливим.
Гучний голос лунає з небес:
«Ця краса не для всіх, залишайся.
Як прикутий до гір едельвейс,
Ти прикута до пошуків щастя».
.....................
"левова лапа" (похідне від грецького leon – лев і podion – лапа). Потрібно неабияка
відвага, щоб дістатися до білих зірочок квітки, що пестять самим небом.
Романтика підкорення вершин і Едельвейс нероздільні. Аромат рослини нагадує
запах меду. Едельвейс мовою квітів - любов, відданість, відвага.
07.07.2022 Фото з інтернету
© 07.07.2022г. Людмила Степановна Небесная
Свидетельство о публикации: izba-2022-3343401
