Некоханій

Ти одна? Це не погано!

Не згадує тебе? І ти забудь!

В житті ти будеш ще кохана.

Ще серце зможеш ти здобудь.

 

Для нього грала на гітарі,

Писала вірші, шукала рими.

Жила ти, мабуть, як в кошмарі – 

Віршами не ділилась тими.

 

От я читаю тії строфи

Про біль, про сум, поневіряння,

Про ті душевні катастрофи,

Коли у серці лиш страждання.

 

Дивись, щоб серце не згоріло,

Щоб у пітьмі ти не ридала.

Під небом щоб не посіріло – 

Йому ж ти барви всі віддала.