Притулилась до Зими я сідої

Притулилась до Зими я сідої-

Зачарована, дослухаю казку...

Не мале ж наче дитя! Отакої,

Вірю в диво і благаю : «Будь ласка,

Не морозь душі весняного співу!

До кохання так пасують всі квіти,

А птахам вже час покинути вирій

І додому в мій садок прилетіти.

Йди собі на відпочинок, казкарко!

Снігу сум нехай полине струмками!

Навесні, немов місточком, по хмарках

Почуття прекрасні прийдуть за нами…»